ХІРУРГІЧНА СТОМАТОЛОГІЯ​

Видалення зуба – це хірургічна процедура, яка полягає у видаленні пошкодженого або зруйнованого зуба з його лунки в щелепній кістці. Ця процедура зазвичай виконується стоматологом або щелепно-лицьовим хірургом і може бути необхідною з різних причин, таких як: сильний карієс, інфекція, травма, скупченість зубів або прорізування зубів мудрості. Процедура проходить в 4 етапи:

1. Обстеження: Перед видаленням стоматолог проведе ретельне обстеження, яке може включати рентгенівські знімки, щоб оцінити положення зуба, його стан і навколишню кісткову структуру;
2. Знеболення: Місцева анестезія застосовується для знеболення області навколо зуба, щоб забезпечити комфорт пацієнта під час процедури. У деяких випадках, наприклад, при видаленні видалених зубів мудрості або складних видалень, може бути застосована загальна анестезія;
3. Видалення: Використовуючи спеціалізовані інструменти, стоматолог або щелепно-лицевий хірург обережно розхитує зуб у лунці та акуратно видаляє його. У деяких випадках для полегшення видалення може знадобитися невеликий надріз тканини ясен та/або розсічення зуба;
4. Догляд після видалення: Після видалення стоматолог надає інструкції щодо подальшого догляду, які можуть включати в себе рекомендації щодо знеболення, зупинки кровотечі та сприяння загоєнню.

Зубні імпланти – це штучні корені зубів, виготовлені з титану або інших біосумісних матеріалів, які хірургічним шляхом встановлюються в щелепну кістку під ясна. Вони служать стабільною основою для заміни зубів, таких як коронки, мости або зубні протези. Процедура проходить в 4 етапи:

1. Оцінка та планування: Перед процедурою стоматолог проводить комплексне обстеження, яке може включати рентгенівські знімки або 3D-зображення, щоб оцінити стан щелепної кістки та прилеглих структур. Це допомагає визначити оптимальне розміщення імплантатів.
2. Хірургічна установка: Процедура імплантації зазвичай проводиться поетапно. На початковому етапі імплантат хірургічно встановлюється в щелепну кістку під тканину ясен. Протягом наступних кількох місяців кістка з’єднується з імплантатом у процесі остеоінтеграції, що забезпечує міцну основу для штучних зубів.
3. Встановлення абатмента: Після досягнення остеоінтеграції до імплантату прикріплюється невеликий з’єднувач, який називається абатмент, що слугує основою для штучного зуба.
4. Прикріплення штучного зуба: Після того, як ясна зажили і абатмент встановлений, штучний зуб або зуби (коронки, мости або протези) виготовляються на замовлення і надійно прикріплюються до абатментів.

Пластика вуздечки верхньої губи і язика, також відома як френектомія, – це хірургічна процедура, спрямована на виправлення аномально розташованої або вузької вуздечки, невеликої складки тканини, яка з’єднує губи з яснами, а язик з дном рота. Процедура френектомії:

1. Оцінка: Стоматолог або щелепно-лицевий хірург оцінює вуздечку та її вплив на функцію та здоров’я ротової порожнини. Це може включати фізичний огляд та вивчення історії хвороби пацієнта.
2. Хірургічна процедура: Процедура френектомії передбачає хірургічне видалення або модифікацію вуздечки, щоб зменшити її обмежувальний вплив. Існує два основних методи виконання френектомії:
3. Традиційна френектомія: полягає у виконанні розрізу для вивільнення вуздечки, а потім накладанні швів для сприяння належному загоєнню.
   Лазерна френектомія: Лазер використовується для точного видалення або модифікації вуздечки, що часто призводить до меншої кровотечі та швидшого відновлення.
   Післяопераційний догляд: Після процедури необхідний належний післяопераційний догляд, щоб сприяти загоєнню і запобігти ускладненням. Він може включати в себе інструкції з гігієни порожнини рота, знеболення та дієтичне харчування.

Резекція зуба, також відома як апікоектомія, – це хірургічна процедура, яка полягає у видаленні верхівки кореня зуба та навколишніх інфікованих тканин. До цієї процедури зазвичай вдаються, коли лікування кореневих каналів не допомогло усунути зубну інфекцію або коли це не є можливим варіантом. Процедура резекції зуба:

1. Оцінка: Перед процедурою стоматолог або ендодонт оцінює стан зуба, часто за допомогою рентгенівських променів або інших методів візуалізації, щоб оцінити ступінь поширення інфекції та визначити доцільність резекції зуба.
2. Хірургічна процедура: Процедура резекції зуба передбачає доступ до верхівки кореня зуба через невеликий розріз у тканині ясен. Інфіковані або пошкоджені тканини, включаючи кінчик кореня, видаляються. Кінець кореня часто запечатують невеликою пломбою, щоб запобігти подальшому поширенню інфекції.
3. Закриття і загоєння: Після видалення інфікованих тканин на ясна накладають шви, щоб сприяти правильному загоєнню. З часом кістка, що оточує корінь, зазвичай зростається, і ця ділянка стає вільною від інфекції.

Синус-ліфтинг – це процедура, яка проводиться для збільшення кількості кісткової тканини у верхній щелепі в ділянці молярів і премолярів. Ця процедура часто необхідна при недостатній висоті кісткової тканини в задній частині верхньої щелепи або коли пазухи розташовані занадто близько до щелепи для встановлення зубних імплантатів. Процедура проходить в 3 етапи:

1. Оцінка та планування: Стоматолог або щелепно-лицьовий хірург оцінює стан здоров’я порожнини рота пацієнта і структуру щелепних кісток, часто використовуючи методи візуалізації, такі як рентген або комп’ютерна томографія, щоб оцінити щільність кісткової тканини і положення пазух носа.
2. Хірургічна процедура: Процедура синус-ліфтингу полягає у виконанні розрізу в тканині ясен на місці втрати зуба. Потім оголюється кістка, і в ній робиться невеликий круговий надріз. Мембрана, що вистилає пазуху, акуратно відсувається вгору, і в простір, що утворився, поміщається кістковий трансплантат. Кістковий трансплантат може бути отриманий з власного тіла пацієнта (аутогенний трансплантат), донора (алогенний трансплантат) або синтетичних матеріалів (алопластичний трансплантат).
3. Загоєння та інтеграція: Протягом наступних місяців матеріал кісткового трансплантата зростається з існуючою кісткою, створюючи більш значну ділянку кістки, яка може підтримувати зубні імплантати.